Трансляция завершилась
МУЗЫКА.ONLINE.UA - группа Double Jack
Сергій Блажко PR технолог, директор агенції Tactic&Publicity. Соціолог, випускник Лондонської школи PR, екс-керівник PR напрямку компанії «Союз-Віктан» (2005-2010 року), волонтер

Як "Українська правда" зробила інформаційну бомбу про "гетто"

Про скандал навколо висловлювання лідера гурту ВВ Олега Скрипки — у блозі Сергія Блажка на ONLINE.UA

Під час зимової "Школи журналістики "Української правди" відбулася закрита лекція Олега Скрипки. За словами самого Олега, це було «довільне спілкування зі студентами», слухачами курсу. Кількість слухачів цієї школи – обмежена (наскільки анонсувалося колись, 12 чоловік). Через два місяці, а саме 20 квітня, редактори «Української правди» вирішують цю лекцію опублікувати, але не як роздруківку інтерв’ю, а у форматі коротких тез, в інтерпретації радіоведучої Світлани Василенко (котра вказана як автор). З усього різноманіття корисних думок, мудрих фраз, логічних стверджень, для заголовку редактори вирішили взяти фразу: «Для людей, котрі не можуть вивчити мову, треба створити гетто». На що, сам Олег Скрипка на своїй сторінці в Facebook, здивовано прокоментував, що його дещо іронічна пропозиція, котру він висказав під час неформального спілкування, була «сформульована технологами саме як слово — гетто».

Іншими словами, саме такої конкретної фрази про «гетто для російськомовних українців» із вуст Олега взагалі не було, був жартівливий емоційний пасаж, про людей котрі за 20 років так і не вивчили мову, і що в них низький IQ (пасаж занадто різкий – не сперечаюсь навіть). Але ж нагадаю, розмова відбувалася у форматі закритого спілкування зі студентами. Але це не завадило Світлані Василенко написати гучний заголовок, а редакторам в бажанні гучної сенсації цей заголовок погодити і поставити в онлайн. Далі гірше – всі топові ЗМІ зробили передруківку, власне не перевіривши, чи взагалі була така фраза із вуст музиканта, і чи готовий він щось подібне повторити у форматі публічного інтерв’ю? Бо одна справа, що ми говоримо, дискутуючи з колегами, а інша — що ми заявляємо публічно на камеру. Сам Скрипка, зніяковівши від кількості бруду і образ, написав коментар на власній сторінці лише пізно ввечері.

Як і будь-яка «зрада», трохи сфальсифікована, суперечлива фраза про гетто почала гучно обговорюватись в соціальних мережах. І ось уже поважні блогери, журналісти, піарники, навіть декілька топових бізнесменів почали обурюватись, натякаючи на фашизм, расизм і на антиєвропейський підхід. З десяток поважних людей з моєї френд-стрічки написали пости на кшталт «якщо ти погоджуєшся зі Скрипкою, то викресли мене з друзів» або «Скрипка дав інтерв’ю, а що ти зробив для розколу країни?».

«Українська правда» одним заголовком нівелювала всю ту тяжку роботу з об’єднання населення України в одну націю, котру Олег Скрипка робив впродовж 20 років. Поки власники «Української правди» освоювали американські гранти та заробляли на світлому імені Георгія Гонгадзе, Олег Скрипка створював «Країну Мрій», зробив популярним український рок, показав нам, що фольклорна музика може бути цікавою, та взагалі створив моду на українство. «Весну» співали і в Донецьку, і у Львові, і навіть у Москві. Олег Скрипка і «ВВ» зробили для популяризації української культури і для об’єднання українців в єдину націю більше, ніж всі міністри культури разом взяті за двадцять років нашої умовної незалежності. А журналісти «Української правди» вчора зробили інформаційний постріл в людину, котра є справжнім патріотом України. Як вам спалося сьогодні Світлана Василенко, Олена Притула, Севгіль Мусаєва-Боровик? Чому саме 21 квітня ви дістали тухлі консерви і зробили цю публікацію? Два місяці закрита лекція для студентів (де були сказані, як на мене, фундаментальні речі, щодо подальшого розвитку українства як такого) була вам не цікава, і тут раптово прийшов час? Що то було, дівчата? Ми ж кожну з вас вважали людьми-іконами в своїй справі? Хто з публічних людей тепер прийде виступати на заняттях "Школи журналістики "Української правди"? Яка гарантія, що слова і фрази виказані в кулуарних дискусіях не стануть заголовками нових публікацій? І як нам тепер ставитись до вашого видання взагалі?

А тепер щодо гетто. Я україномовний киянин, і я живу в умовах мовного гетто. Саме я, а не ображені російськомовні друзі, котрі вже добу пишуть гнівні пості в мережі (до речі, ті ж самі автори тиждень тому захищали Дорна і казали що музика має бути окремою від політики). 95% оточуючих мене людей, в столиці України, говорять російською. Мені не вистачає книжок рідною мовою — сучасної ділової літератури, книг із саморозвитку, світових бестселерів, спеціалізованих підручників.

Я не можу знайти достатньої кількості українських книжок для моєї п’ятирічної доньки. Всі новинки, котрі я придбав на минулому «Книжковому Арсеналі», ми вже перечитали, а в столичних магазинах — тони російськомовного непотребу, до якого я дитину не допускаю. Я ходжу на книжковий Арсенал з великою корзиною на колесах, бо це єдиний шанс зробити запаси української літератури. Мені не вистачає українського кіно, мультфільмів, театру, телебачення, тревел шоу, музики. Мені не вистачає звичайного, побутового спілкування українською. Моя дружина говорить російською, мої друзі говорять російською, мої клієнти говорять російською, мої партнери говорять російською. З 1500 друзів на Facebook, людей, котрі зазвичай вживають українську – я знаю поіменно. І це прекрасні люди. Україномовних так мало в столиці України, що нас треба занести в Червону Книгу, як вимираючий вид українців.

Неймовірними, щоденними зусиллями я навчив свою доню говорити українською. І вона заговорили, дякувати Богові. Заговорила чистою, дзвінкою, літературною українською. Зараз вона двомовна дівчинка — з мамою спілкується російською, з татом – українською. Спілкування зі мною та десяток якісно перекладених мультфільмів – то єдиний шанс для моєї доньки побути українкою, бо більше вона не чує українську ніде. В садочку дітки спілкуються російською, на дитячому майданчику теж, світ навколо неї – російськомовний.

Любі мої, російськомовні друзі, не реагуйте на провокації, будь-ласка. Незабаром будуть нові вибори до Верховної Ради, і тухлі консерви «мовного питання» будуть знову використані антиукраїнськими силами, щоб отримати місця в українському парламенті. Я працюю на PR ринку вже багато років і мої прогнози невтішні – вони це зроблять, і наступний парламент буде дуже проросійським, реванш членів і шанувальників бувшої «Партії Регіонів» вже зовсім поруч.

Реакція спільноти соціальних мереж на історію з Олегом Скрипкою – тому підтвердження. Ні анексія Криму, ні війна на Донбасі, ні хімічні атаки в Сірії – не змінили поглядів російськомовних українців на мовне питання – ніхто не збирається вчити українську. Хай так, але ж мовне питання в реальності – штучне. Проблеми де-факто не існує.

Олег Скрипка вчора не розколов країну на два табори. Ні. Просто редактори «Української правди» вирішила зробити гучний заголовок. Країна ніколи і не була єдиною, нажаль, бо більшість з нас за 20 років незалежності так і не зрозуміла – Росія смертельно небезпечний ворог, так було впродовж століть нашої історії. І єдиний дієвий механізм – пестити власну мову, культуру, традиції, історію, укріпляти кордони, розвивати власну армію, і бути єдиною нацією-монолітом — так як це роблять ізраїльтяни, котрих я дуже поважаю і люблю. І мені сумно, що слово «гетто» взагалі виникло у всій цій історії з фантастичним і милим моєму серцю Олегом Скрипкою.

-2
+91
Войти
facebook.com
Жмите «Нравится» и
читайте ONLINE.UA в Facebook
Спасибо, но больше не показывайте мне это окно!