Закрыть
Хто ж вбивця? —  5 нових детективів на літо

Хто ж вбивця? — 5 нових детективів на літо


  |  Другие посты автора

Влітку, звичайно, вільного часу не так багато, адже відпустка – це насамперед мандри, прогулянки, пригоди. Тому слід братися за книжку лише тоді, коли впевнений, що сюжет не відпустить до самісінького кінця. Як-от у випадку з новими детективами цього огляду, в яких оповідь не страждає на зайву риторику, а кількість трупів, злочинців і слідчих різного рівню професійності перебуває в межах читацького задоволення від тексту.

Ден Браун. Джерело. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018

Сучасна література опановує все нові сюжети про найактуальніші відкриття – у тому числі, про штучний інтелект — пропонуючи нам захоплююче чтиво. Зокрема новий містичний роман від культового автора «Кода да Вінчі» — це найважливіша книжка року,  світовий бестселер, що був найочікуванішою подією на цьогорічному Книжковому Арсеналі.  Як завжди нас чекає таємнича історія, в якій сорокарічний мільярдер і футуролог, чиї високотехнологічні винаходи і сміливі прогнози зробили його всесвітньо відомою фігурою, збирається зробити дивовижний прорив, який дасть відповіді на два фундаментальних питання людського існування. За сюжетом, в результаті релігійного інциденту гинуть відомий єврейський філософ та ісламський богослов, існує підозра, що в цьому винне відкриття головного героя, про яке фанатики усіх мастей не дають виголосити. «У міру того як Амбра читала новини, ставало дедалі зрозумілішим: засоби масової інформації по всьому світу цікавить те саме питання: що ж таке міг відкрити Едмонд Кірш, яке могло б загрожувати впливовому єпископу й консервативній католицькій секті — аж до того, що вони спланували вбивство, аби змусити науковця замовкнути? — Кількість глядачів просто неймовірна, — сказала Амбра, відриваючись від екрана. — Цікавість суспільства до цієї події безпрецедентна… просто немовби всі очі до неї прикуті».

Фіона Бартон. Вдова. – Х.: Віват, 2018

У передмові до цього роману, її авторка недаремно зауважує, що іноді другорядні персонажі бувають цікавішими за яскравих героїв. Так, свого часу її, як журналістку, зацікавила жінка, в якої чоловіка засудили за злочин, і вона в суді залишалася непомітною для преси і суддів. «Але що відбувається, — запитують нас, — коли журналісти ховають свої камери й світ більш не дивиться на неї?»  Жінка, до речі, виявилася єдиною, хто вірив у невинність свого чоловіка, але в романі мова про те, як вона поведеться, коли дізнається, що насправді її чоловік – монстр. І хоч жодного злочину він не скоїв, якщо, звісно, не рахувати пекла, на яке перетворив подружнє життя, але дружина раділа його смерті, яка сталася біля супермаркету. Та й сам він – що знову свідчить на його користь, як акуратиста – зрадів би що калюжка крові біля його голови була невеличка. «Він не любив безладу», — свідчить вдова.  І так обидві героїні цього роману – «запальна» журналістка і «невтішна» вдова – по черзі розповідають нам, як вони дійшли до такого життя, і як зі «справжніх сім’янинів» народжуються деспоти з тиранами і навіть вбивці, смерті яких радіють навіть їх матері.  Тож злочин, який все-таки розкриється у фіналі, мав місце – але чи був він одним? І як удова пояснює смерть чоловіка – «нещасний випадок», «самогубство» чи щось інше?

С. Дж. Тюдор. Крейдяна людина. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018

Хоч усе, що сталося на початку цього моторошного детективу, було в далекому дитинстві головного героя, але згадка про страшне вбивство знаходить його навіть через сорок років. Його старі добрі друзі – Гладкий Ґев і Металевий Міккі, Гоппо і красуня Ніккі – наче ніде не дівалися, хоч саме один з них надсилає здалеку електронного листа, в якому мова про те, що він знайшов вбивцю. І з пам’яті спливає спогад про те, як малий герой разом із вчителем рятував дівчину, яка стала жертвою нещасного випадку на каруселі, а згодом у лісі знайшли обезголовлений труп, а голову так і не відшукали… Зате в річці знайшли тіло його кривдника Шона, про якого той самий вчитель казав, що закони карми його покарають. Невже це він з’являвся уночі, малюючи крейдою чоловіка, чи, може, це жартували друзі? «І лише на півдорозі до школи до мене дійшло, — згадує малий герой. — Кожен знас мав свій колір крейди. Гладкий Ґев червону, Металевий Міккі блакитну, Гоппо зеле­ну, Ніккі жовту, а я помаранчеву. Жоден із нас не малював білою крейдою». Ще й в будинку вчителя виявилися портрети потерпілої дівчини з каруселі. Але набагато гірше те, що у перегуку розділів з минулого й сучасного несподівано виринули крейдяні чоловічки, яких друзі використовували в дитинстві, як зашифровані послання.

Андрей Кокотюха Анастасия Матешко. Тройная защита. Охота на демона. Одесский дуплет. – Х.: Фолио, 2018

Напружене дійство в обох романах цієї збірки не відпускає читача до самісінького фіналу. У першому з них герої шукають серійного вбивцю на прізвисько «Кравець», одночасно проживаючи свої власні напружені життя, що додає гостросюжетній історії ще й виразно психологічного відтінку. Детектив з бойовиком час від часу переходять у соціальну драму, адже долі у всіх учасників кримінальної оповіді вкрай непрості. Аналітик Боб безнадійно закоханий в адвоката-красуню  Тамару, але службу при цьому добре знає – входить у контакт з кримінальним авторитетом Вольтером, знаходить місцеперебування організатора «фінансового майдану» і вираховує підручного вбивці. Чи варто казати, що зустріч із самим Демоном так само не забариться, адже оперативної вправності героям першого роману не позичати. «— Стой, Сизый! Стой! Стрелять буду! — прокричал в сумерки. Макс знал, что выиграл. Дальше бежать Сизому было некуда. Тот стоял на краю крыши. Он медленно поднимал руки, по-прежнему стоя к Максу спиной, и того это насторожило». У другому романі збірки друзі розкривають вбивство бізнесмена, знімають помилкове звинувачення з невинної жінки, у якій злочинці викрадають дочку, вимагаючи, щоб вона зізналася у вбивстві.

Віктор Янкевич. Тенета. — Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2018.

Ця книжка – цілком сучасний детектив про світ нових технологій, який породжує все новіших монстрів, які навіть не снилися героям минулого. З другого боку, це застереження усім потенційним жертва інтернет-злочинів. Які, додамо, відбуваються без відриву від монітора, новинами про мережеві суїциди, про які вже знімають кіно, нікого не здивуєш, а злочинцем може бути навіть підліток. У даному випадку це «рідна душа», яка підбиває на самогубство. «— Мені тебе шкода, — не забарилася з відповіддю Алла. – Ще трохи, і вони зрозуміють, кого втратили. Вони все зрозуміють, але буде вже пізно. І знаєш, що? Так їм і треба! Нехай на собі відчують весь той біль, який відчуваємо ми. То що? Ти готова зробити це?» Отже, цього разу карколомний сюжет рухає жінка, у якої в результаті довіри мережевим «доброзичливцям» загинула подруга. Звичайно, не в поліцію слід при цьому звертатися, а до більш досвідченого фахівця — хакера чи айтішника. Крім того, головна героїня — сама телевізійна журналістка, тому самогубство подруги таїть щось більше, ніж просто рішення самотньої жінки. Хто ж «допомагає» втраченим душам накласти на себе руки?!


Новости других СМИ
Загрузка...